Metrology & Instruments

ДЖЕРЕЛА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ РЕЗУЛЬТАТАТУ ВИМІРЮВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТУ ВИМІРЮВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Георгій Милушев — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Мета дослідження – полегшити виявлення та визначення складових компонентів, пов’язаних із джерелами невизначеності у вимірюваннях по всьому діапазону аспектів калібрування, тестування та контролю, а також управління технологічним процесом. У статті на основі концепції подвійності: процес вимірювань – результат вимірювань, як основні джерела невизначеності розділені та класифіковані п’ять елементів процесу вимірювання (об’єкт вимірювання; метод вимірювання; вимірювальний прилад; предмет вимірювання; впливаючи фактори). Розглядаються особливості процесу вимірювання та його елементів при калібруванні, випробуванні, верифікації та керуванні процесом. Як приклади наведені деякі зв'язки з іншими посиланнями з більш менш структурованими класифікаціями джерел невизначеності вимірювань. Наводяться відповідність джерел невизначеності, які перелічені в Настанові з оцінювання невизначеності вимірювань, елементам вимірювального процесу. Науковий внесок – це застосування універсального підходу до визначення джерел невизначеності перед емпіричною чи експериментальною оцінкою їхнього вкладу. В результаті дослідження початковий аналіз джерел невизначеності уніфікований та спрощений за рахунок постановки питання про внесок у невизначеність вимірювань кожного з чітко визначених та універсальних п'яти елементів процесу вимірювань.

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ БДЖОЛИНИХ КОЛОНІЙ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПЛАНІВ БАГАТОФАКТОРНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ

Микола Кошовий, Денис Кураксін — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено вивченню ефективності методу бджолиних сімей у контексті оптимізації планів багатофакторних дослідів. Наведені приклади ефективності методу бджолиної колонії при оптимізації багатофакторних експериментів в порівнянні з іншими методами оптимізації. У цій статті наголошено на використанні методу бджолиних колоній як ефективного засобу оптимізації планів багатофакторних експериментів.

У статті детально розглядається алгоритм бджолиних колоній, його схема та реалізація у вигляді програми на мові програмування С#. Автори приводять специфічні приклади застосування алгоритму у різних сферах, таких як, вихрострумовий перетворювач, дослідження процесу вимірювання щільності струму гальванічних ван та аналіз ділянки верстатобудівного цеху з числовим програмним керуванням.

Стаття розглядає продуктивність методу бджолиних колоній при багатьох факторах експерименту, зокрема при збільшенні їх кількості. Автори роблять огляд точності результатів та підкреслюють значення уважного вибору параметрів та необхідності високої потужності комп’ютера для досягнення оптимальних результатів у наукових дослідженнях. Ця стаття буде корисним інструментом для вчених і практиків, що шукають спосіб покращити результати багатофакторних експериментів у різних галузях науки і промисловості.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИЧНИХ АСПЕКТІВ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИАГЕНТНИХ СИСТЕМ В ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

Орест Середюк , Михайло Труфан — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Виконаний аналіз концептуальних аспектів побудови мультиагентних систем (MAS). Розглянуто підходи до впровадження MAS. Розроблено MAS на базі централізованої архітектури з широкою автономією інтелектуальних агентів, викладені її переваги. Охарактеризовані особливості практичного застосування розробленого авторами методу подвійного контролю як умови покращення використання MAS.

НОВИЙ ПІДХІД ДО ВСТАНОВЛЕННЯ НОРМАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ВЛАСТИВОСТЕЙ ОБ'ЄКТА ВИПРОБУВАНЬ

Андрій Коробко , Олександр Костовський, Карина Суржко — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

В статті розроблено метод встановлення нормативних (номінальних) значень характеристик властивостей об'єкта при розробці нових методів випробувань базується на використанні похибок і невизначеності вимірювання. Введено поняття метрологічного допуску, суть якого інтервал в межах якого вважається, що показник відповідає певному рівню. Окремого дослідження потребують питання обґрунтування взаємозв’язку точності і невизначеності вимірювання та фактичних числових значень результатів вимірювання та обґрунтування показників валідації методу.

ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ КООРДИНАТ ОБ’ЄКТУ ДАЛЕКОМІРНО-КУТОВИМ МЕТОДОМ НА ПЛОЩИНІ

Олеся Боцюра, Ірина Задорожна, Ігор Захаров — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Визначення координат об'єкта на площині є актуальним завданням координатної метрології, яке знаходить своє застосування у картографії, геодезії, локації та навігації. У статті розглядаються особливості оцінювання невизначеності вимірювання координат об'єкта на площині кутомірно-далекомірним методом. Обґрунтовано модель вимірювань. Отримана процедура оцінювання невизначеності вимірювань абсциси і ординати об’єкту на площині, яка включає в себе оцінки числового значення координат, їх сумарні стандартні невизначеності та розширені невизначеності, які оцінюються методом ексцесів. Наводиться приклад оцінювання відносних стандартних невизначеностей вимірювання абсциси і ординати об’єкту для реальних метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки базової станції.

ІОНОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ФТОРИД-ІОНІВ У ВОДАХ І РОЗЧИНАХ КУХОННОЇ СОЛІ З ВИКОРИСТАННЯМ УЛЬТРАЗВУКУ

пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Вивчено використання ультразвуку при іонометричному визначенні фторид-іонів у водах та розчинах кухонної солі з використанням попередньої обробки розчину ультразвуком. Експериментально встановлено оптимальні параметри ультразвуку – частота 18-44 кГц, інтенсивність ≥ 10 Вт/см² протягом ≥ 1 хв. Показано, що попередня обробка розчину ультразвуком знайдених параметрів призводить не тільки до очистки електроду від плівок органічних речовин, але і до збільшення величини аналітичного сигналу фторид-іонів, розширення лінійної області градуювального графіку з 10^–5 до 3,5×10^–7 М, скорочення часу відгуку електрода в розчинах, що містять 10^-5М іонів фтору з 10-12 хв до 2-3 хв. Показано, що знайдені експериментальні факти можна пояснюються структурними змінами розчинів під впливом ультразвуку. Розроблено методику визначення вмісту фторид-іонів у розчинах кухонної солі та водах. Межа виявлення фторид-іонів у водах склала 0,007 мг/л, у кухонній солі – 1,2·10^–5 %.

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ КОЛОРИМЕТРІЇ В МЕДИЦИНІ

пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Дослідження можливості використання колориметрії у медицині мають на меті використання сучасних методів та приладів для діагностики концентрації речовин у природних розчинах. Колориметрія як метод вимірювання концентрації речовин базується на здатності розчинів певних речовин змінювати колір при різних концентраціях. Метод дозволяє кількісно визначити концентрацію речовини, виходячи з інтенсивності кольору, яку фіксує прилад — колориметр. Основні принципи колориметрії включають спектрофотометрію, застосування закону Бугера-Ламберта-Бера, калібрування приладу, вибір довжини хвилі, оцінку поглинання світла і порівняння з еталонами. В роботі наведено основні аспекти і принципи колориметричного аналізу, які мають важливе значення для отримання точних результатів.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЛАДОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Олександр Криницький, Богдан Рибчин — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Проведено аналіз показників якості електричної енергії, які регламентовані європейськими і національними стандартами України. Досліджено фактори, які впливають на якість електричної енергії. Розглянуті прилади, які дозволяють апаратурно оцінювати якість електричної енергії та їх особливості конструктивного виконання.

КВАЛІМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

У роботі проведено дослідження проблем забезпечення якості продукції на підприємствах та впровадження систем управління якістю відповідно до стандартів ISO серії 9000. Основну увагу приділено аналізу ефективності цих систем, зокрема визначенню причин, через які деякі підприємства, незважаючи на сертифікацію систем управління якістю, не змогли досягти поліпшення економічних показників. Зазначено, що стандарти містить вимоги щодо оцінювання результативності систем управління якістю, але не надають конкретних методів для вимірювання, що ускладнює процес об'єктивної оцінки якості. Для вирішення проблеми кількісної оцінки ефективності системи управління якістю запропоновано використання методів кваліметрії, які дозволяють перетворювати одиничні показники якості у безрозмірну шкалу. Проведено детальний аналіз існуючих підходів до оцінювання якості продукції, і зроблено висновок, що такі підходи недостатньо ефективні для оцінки систем управління, оскільки вони не враховують різнорідність показників якості процесів та систем. Зроблено класифікацію процесів СУЯ на три основні групи: обов'язкові процеси (згідно зі стандартом), процеси, що забезпечують, та процеси життєвого циклу продукції. Для кожної з цих груп виділено ключові показники результативності та ефективності, що дають змогу оцінювати якість управління окремими процесами. Також запропоновано використовувати функцію бажаності Харрінгтона як інструмент для інтеграції одиничних показників якості в один узагальнений показник. Це дозволяє точно оцінювати якість процесів та їхню відповідність цілям підприємства. Розроблено метод оцінки процесів системи управління якістю, яка ґрунтується на визначенні ключових показників результативності та ефективності для кожного процесу. Запропоновано використовувати середнє геометричне значення цих показників для отримання загальної оцінки якості процесів. Це дозволяє вищому керівництву та аудиторам отримати більш об'єктивну оцінку функціонування систем управління якістю на підприємствах.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СХЕМ ПЕРЕВІРКИ КВАЛІФІКАЦІЇ МЕТРОЛОГІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЙ АЕС КОЗЛОДУЙ ШЛЯХОМ МІЖЛАБОРАТОРНОГО ПОРІВНЯННЯ

Олена Ніколова, Светослав Кунов — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті наведено аналіз результатів міжлабораторних порівняльних випробувань (МСВ) лабораторій метрологічної служби АЕС „Козлодуй” за останні десять років.Перевірка кваліфікації лабораторії є важливим елементом забезпечення якості її роботи та однією з вимог БДС EN ISO/IEC 17025:2018 “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій”. Перевірка кваліфікації лабораторії за допомогою МСВ є одним із найефективніших засобів, що забезпечують довіру до результатів лабораторії. За допомогою участі в МСМ лабораторії АЕС „Козлодуй” отримують незалежну оцінку якості результатів, що дає можливість доводити свою технічну компетентність, контролювати та покращувати свою діяльність, а при отриманні незадовільних результатів проводити адекватні коригувальні заходи.

ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ «LEAN SIX SIGMA» В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ. ЧАСТИНА 2: АНАЛІЗ НЕВІДПОВІДНОСТЕЙ, ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА КОНТРОЛЬ СТАЛОСТІ ПОЛІПШЕНЬ

Інна Мощенко, Олег Запорожець — пт, 13 гру 2024 00:00:00 +0200

Обґрунтовано актуальність застосування новітніх технологій управління якістю, а саме методології Lean Six Sigma (LSS) в забезпеченні якості освітнього процесу в ЗВО згідно з настановами ДСТУ ISO 21001:2019 Освітні організації. Системи управління в освітніх організаціях. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 21001:2018, IDT) та Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG). Проаналізовано сучасний стан розробленості проблеми адаптації виробничоорієнтованої моделі управління якістю LSS до умов функціонування ЗВО в працях закордонних та українських науковців. Метою статті є аналіз умов впровадження моделі LSS в ЗВО з метою підвищення ефективності освітніх та наукових бізнес-процесів та прикладна реалізація технологій LSS з урахування особливостей українського освітнього середовища. Практичне значення статті полягає в підвищенні якості надання освітніх послуг в ЗВО за допомогою застосування циклу безперервного поліпшення DMAIC та інструментів LSS на прикладі підвищення ефективності реалізації ключового процесу «Розробка науково-методичного забезпечення освітнього процесу». Встановлено критичні характеристики CTQC освітнього продукту «Комплекс науково-методичного забезпечення (КНМЗ)». Визначено поточні та цільові значення CTQC. Здійснено критичний аналіз причин невідповідностей CTQC цільовим значенням за допомогою FMEA-аналізу та картографування потоку створення цінності. Запропоновано практичні заходи щодо покращення якості процесу. Розраховано показники якості процесу після впровадження корегуючих заходів в освітній процес.